Здоров'я та фізичний розвиток
Зима – пора року, яку найбільше люблять діти!
Люблять тому, що багато снігу, розваг і свят. От і в нашому садочку 08.02.2024р. відбулося спортивно-музичне свято «Зимові розваги».
Діти старших груп «Калинка», «Сонечко» та «Колосок» змагалися в іграх-естафетах «Передай снігову кульку», «Веселі санчата», «Сніголіп», викладали емблеми своїх команд, та співали.
Основною метою проведення змагань було:
- учити гратися дружно, викликати бажання брати участь в іграх-естафетах і перемагати в них, уболівати за друзів;
-використовувати особистий приклад дорослих у фізичному вихованні;
-розвивати групи м язів, тулуба, рук, ніг, вольові якості в умовах змагань, а також спритність, увагу, кмітливість, вміння діяти за сигналом;
-виховувати любов до фізкультури і спорту, вміння грати в команді, співпереживати.
Дошкільнята та дорослі отримали гарний настрій та чудові емоції від розваги. Так тримати!
Новогуйвинський заклад дошкільної освіти “Дзвіночок” висловлює дитячому фонду ООН (unicef) слова щирої вдячності за надану гуманітарну допомогу — корисні та приємні подарунки для наших дошкільнят.
Простягаючи руку допомоги в цей нелегкий для всіх нас час, ви даруєте не просто матеріальні цінності, а даєте надію, що разом ми подолаємо будь-які негаразди.
Отриманий інвентар допоможе розвивати спортивний потенціал наших дошкільнят, сприятиме опануванню новим навикам рухової активності.
До набору входить спорядження, яке призначене для занять різними видами спорту: футболу, баскетболу, волейболу та ін. Набори м'ячів, скакалок, ігрових парашутів та багато іншого приладдя тепер слугуватиме для проведення цікавих, змістовних та веселих занять з фізичної культури та спортивних розваг.
Дякуємо за турботу і підтримку. Сподіваємося на подальшу плідну працю.
Новорічне спортивне свято “ У гості до Сніговичка ”
ІІ молодша група “Пташенята”
Зима це чудова пора. Усі діти люблять зиму, люблять веселитися та розважатися. З цією метою в молодшій групі було проведено новорічне спортивне свято “У гості до сніговичка”.
Діти закріпили комплекс загальнорозвиваючих вправ з кульками. Обходили снігові “перешкоди” під час командних змагань. Передавали велику снігову кулю, та пролазили у обруч. І все це вони зробили щоб принести Сніговичку смачних зимових смаколиків.
Метою розваги було познайомити дітей з таким видом діяльності як естафета. Вчити радіти успіхам один одного. Розвивати рухову активність. Та виховувати дружні стосунки під час спортивної активності. Вихованці отримали неймовірні враження від розваги.
Одне із основних завдань, визначених Законом України «Про дошкільну освіту» – збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини.
Здоров'я дітей - одне з головних джерел щастя батьків, педагогів та суспільства в цілому. Дошкільний вік - це особливий період людини, коли відбувається її розвиток, формуються фізичні та психічні якості особистості, що необхідні впродовж життя. Саме тому питання зміцнення та збереження здоров'я малят завжди були і залишаються головними в освітньо - виховних програмах та спрямовані на підвищення захисних сил організму і формування культури здоров'я.
Фізкультурно - оздоровча робота в дитячих закладах залишається головним пріоритетним напрямком законів «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про фізичну культуру» та Листа МОН України № 1/9 - 456 від 02.09.2016 року «Щодо організації фізкультурно - оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах». Цими документами держава гарантує усім дітям реалізацію прав на охорону життя і здоров'я, забезпечення раціонального харчування та створення безпечних умов навчання та виховання.
Завдання та зміст фізичного виховання в закладі дошкільної освіти «Дзвіночок» визначаються вимогами Базового компоненту дошкільної освіти в Україні, програмою розвитку дітей «Українське дошкілля».
Враховуючи актуальність проблеми нашого часу , та зважаючи на умови сьогодення, екологію та високий показник захворюваності дітей в країні , педагогічний колектив дитячого садка «Дзвіночок» працює над збереженням здоров'я дітей через організацію рухового режиму. Педагоги прищеплюють дітям розуміння здорового способу життя, виховують у них стійкий інтерес до рухової активності, надають інформацію батькам про важливість життєво необхідних рухових умінь. Вихователі керуються перспективним та поточним планами, де фізкультурно - оздоровча робота посідає важливе місце.
Фізкультурно - оздоровчі форми роботи з дітьми в нашому закладі включають:
- Заняття з фізкультури ;
- Вправи на свіжому повітрі;
- Рухливі та спортивні ігри;
- Різні види гімнастики;
- Фізкультхвилинки, фізкультпаузи;
- Спортивні свята та розваги;
- Дні здоров'я.
Провідне місце посідають заняття з фізкультури. Їх структура та дозування вправ відповідають методичним вимогам. Ці заняття з квітня по жовтень проводяться відповідно по розкладу та режиму дня на спортивному майданчику за сприятливих погодних умов. Вихователі будують заняття так, щоб вони були цікавими, заповнені ігровими сюжетами та імітаціями. В період роботи музичного керівника заняття з фізкультури проходять під музичний супровід. Ці заняття дають можливість педагогам послідовно формувати та закріплювати рухові вміння та навички дітей.
Не менш важливі та дієві ранкова гімнастика та корегуюча гімнастика після денного сну. Ранкова гімнастика створює емоційний фон для подальшої діяльності дітей протягом дня. Вона сприяє поглибленню дихання, посиленню кровообігу, відбувається обмін речовин та формується правильна постава. Гімнастика після денного сну сприяє активізації фізіологічних процесів організму після поступового підйому дітей.
Фізкультпаузи проводяться в перерві між малорухливими видами діяльності та заняттями з метою зняття втомлюваності. Це нескладні рухові вправи або ж рухливі ігри тривалістю до 10 хвилин.
Фізкультхвилинки проводяться на навчально - пізнавальних заняттях протягом 2 хвилин та відновлюють працездатність дітей для подальшої роботи.
Почесне місце в руховому житті дітей займають рухливі ігри, які організовуються на прогулянках, заняттях, на святах та р озвагах, під час екскурсій та в ІІ половину дня. Протягом дня діти граються в 5- 6 ігор різної інтенсивності та рухливості.
Фізкультурні свята проводимо 2 рази на рік, а розваги проводимо 1 раз на місяць. В сценарій включаємо ігри, розваги, змагання, естафети, пісні, загадки та конкурси. Батьки, педагоги та діти спільно зміцнюють своє здоров'я, вчаться здоровому способу життя, змагаються та перемагають.
Самостійна рухлива діяльність та індивідуальна робота з дітьми є також формами організації рухової активності в повсякденному житті наших вихованців.
Дні здоров'я проводимо в останній день кожного місяця та даємо можливість дітям бути щасливими вдосталь. Освітня робота в такий день зв'язана з темою здоров'я і здорового способу життя, але проводимо через показ вистави лялькового театру. Потім екскурсії в природу з козацькою кашею, печеною картоплею, і улюблені ігри.
Всі разом ці форми діяльності дозволяють протягом усього дня раціонально розподілити інтелектуальну та фізичну навантаженість дітей.
Важлива умова для забезпечення повноцінної фізкультурно - оздоровчої роботи -це створення розвивального середовища в групах. Вихователі впорядкували куточки здоров'я, що містять матеріали з валеології, екології, наочність по темі. Фізкультурний куточок містить традиційний матеріал: м'ячі, скакалки, гімнастичні палиці,ребриста дошка, настільні спортивні ігри, розвивальні ігри, тенісні ракетки, сітка баскетбольна. Вихователі попрацювали над виготовленням нетрадиційного обладнання (килимки з ґудзиками, кришками, войлочними та паралоновими слідами, масажні доріжки з каштанів, крупів, квасолі, гороху, олівців, мочалками, і т.д), гусениця з масажними ніжками , індивідуальні та групові килимки,резинки для вправних пальчиків рук, сундучок здоров'я , махрові рукавички., морська сіль та ін.
Ігри на розвиток швидкості та руху
«НАЗДОЖЕНИ СУПЕРНИКА»
Діти шикуються у дві коло проти один одного по обидва боки зали (майданчика). За словом вихователя гравці виконують завдання в певній послідовності ходьба приставним кроком уздовж лінії зали, прискорена повільний біг (2—3 хвилини), ходьба з підскоками. У ході виконання завдань кожна колона намагається здогнати одна одну. Колона, якій це вдається, — перемагає.
«СТРИБНИ Й ОБЕРНИСЯ»
Діти довільно розходяться й виконують стрибки на місці (на одній нозі, на двох ногах, за сигналом роблять різкий поворот стрибком довкола себе.
ІГРИ З ПАЛИЦЕЮ
«ПРОПЕЛЕР»
Діти тримають палицю за середину правою рукою. Активно працюючи кистю, вони швидко повертають лицю вправо-вліво. Після відпочинку вправу повторюють лівою рукоюрукою.
«ВСТИГНИ УПІЙМАТИ»
Діти стоять у колі, а в центрі кола вихователь. Він притримує рукою палицю, поставлену на підлогу вертикально, накривши її зверху долонею. Вихователь називає ім'я якоїсь однієї дитини, швидко відпускає палицю дитина, чиє ім'я назвали, має встигнути підбігти й схопити цю палицю, не давши їй упасти. Діти можуть грати самостійно. У разі вводять додаткове правило: якщо викликана дитина зможе (схопити палицю, вона виконує роль ведучого. Якщо ж їй не вдалося цього зробити, то вона повертається на своє місце, і гру продовжують далі. Стояти можна обличчям, боком або спиною до центра кола.
«ШВИДШЕ ВГОРУ»
Діти тримають палицю вертикально за нижній кінець, перехоплюючи палицю по черзі то однією, то іншою рукою, приставляючи кулак до кулака. Виграє той, хто швидше дійде до верху.
«ВЕСЛЯРІ»
Діти сидять на підлозі, ноги нарізно, палиця у двох руках біля грудей паралельно до підлоги. За сигналом гравці нагинаються й торкаються палицею носків ніг. Потому спокійно випрямляються, притягуючи палицю до грудей.
«ХТО ШВИДШЕ»
Діти (5—7 чоловік) стоять біля стіни. В кожної дитини по дві палиці, одну з них вона тримає в руках, і іншу кладе перед собою. За сигналом дитина перестрибує через палицю, яка лежить, потім кладе іншу палицю (яку тримала в руках) на підлогу поперед себе, швидко обертається, не сходячи з місця, піднімає палицю (яка лежить на підлозі позаду). Після цього дитина знову перестрибує через палицю, яка лежить, і в такий спосіб просувається до протилежної стіни. Хто швидше дійде до стіни, той перемагає.
«ШВИДКО ПЕРЕКЛАДИ М'ЯЧ"
Діти стоять прямо, злегка розвівши ноги, руки внизу, в одній руці м'яч. За сигналом діти швидко перекладають м'яч із однієї руки в іншу попереду й поза себе.
«ПЕРЕКИНЬ М'ЯЧ»
Діти стоять прямо, злегка розставивши руки зігнуті в ліктях, м'яч в одній руці. За сигналом діти кидають м'яч із однієї руки в іншу рухом кисті, енергійно її тримаючи.
«ДЖМІЛЬ»
Кілька дітей сидять по колу, схрестивши ноги обличчям до середини, в однієї дитини в руках м'яч. За сигналом дитина перекочує м'яч по підлозі усередині кола іншому гравцю в будь-якому напрямку. Кожен, до кого докочується м'яч, намагається якнайшвидше відштовхнути його від себе рукою, не даючи йому торкнутися до ніг. Той, до чиїх ніг доторкнеться м'яч, швидко розвертається спиною до центра кола. Гра триває доти, доки залишиться одна дитина, якої не торкнувся м'яч.
«ГУСИ-ЛЕБЕДІ»
Учасники гри вибирають «вовка» й «хазяїна», інші — «гуси-лебеді». На одному боці майданчика креслять будинок, де живуть «хазяїн» і «гуси»,
На іншому живе «вовк» під горою. «Хазяїн» випускає «гусей» у поле погуляти, зеленої травички поскубти. «Гуси» йдуть від будинку досить далеко, через деякий час «хазяїн» кличе «гусей», і між ними відбувається така розмова:
Хазяїн. Гуси-гуси! Га-га-га.
Хазяїн. Їсти хочете?
Гуси. Так, так.
Хазяїн. Так летіть скоріш додому!
Гуси. Нам не можна. Сірий вовк під горою! Не пускає нас додому!
«Гуси» біжать у будинок, а «вовк» намагається їх піймати. Гуси бігають по всьому майданчику. «Вовк» може ловити їх тільки після слів: не пускає нас додому!» Піймані виходять із гри. Гра закінчується, коли всі «гуси» піймані. Останній «гусак», що залишився (найбільш спритний і швидкий), стає «вовком».
«ЗРОБИ ФІГУРУ»
Діти шикуються у коло, одна дитина — у середині кола. Діти спочатку іть по колу вправо або вліво, потім бігають. Дитина, що стоїть у сере-кола, промовляє: «Стій! Раз, два, три, чотири, п'ять — я йду вибирать!»
Діти раптово зупиняються і зображають той чи інший придуманий Стояти слід нерухомо до тих пір, поки не підійде дитина з середини КОЛІ, і не повторювати ті рухи, що показують інші. Дитина, яка стояла у середині кола, вибирає рухи, які їй найбільше сподобалися. Після цього діти міня¬ються місцями, і гра повторюється.
«КАРАСІ ТА ЩУКА»
Одну дитину обирають «щукою». Інші гравці розподіляються на підгрупи: одна з них утворює коло — це «камінці», інша — «карасі», плавають усередині кола. «Щука» знаходиться за колом. За сигналом вихователя «Щука!» дитина, яка зображує її, вбігає у коло і намагається спіймати «карасів», які ховаються за «камінці» — присідаючи за будь-кого з гравців, що стоять у колі. «Щука» ловить тих «карасів», які не встигли заховатися, і виводить їх за коло. Після 2—3 повторень підраховують кількість пійманих. Обирають нову «щуку», а діти, що стояли по колу і зовні нього, міняються місцями, і гра продовжується.
«КАРУСЕЛІ»
Посередині майданчика вихователь кладе зв'язаний шнур у вигляді кола — це «карусель». Діти граються на майданчику, ходять, бігають, танцюють. Після слів вихователя: «На каруселі!» — діти піднімають шнур з землі і починають ритмічно і легко ходити по колу, промовляючи:
Закрутились каруселі —
Все кругом, кругом, кругом.
А ми — діточки веселі —
Все бігом, бігом, бігом!
Під час промовляння слів «Все бігом...» діти починають бігти. Потім вихователь командує: «Повернулись!» — діти на ходу міняють руки, якими вони тримаються за шнур, і повертаються у протилежний бік. Далі вихователь каже:
Тихо, діти, не спішіть,
Каруселі зупиніть!
Раз-два, раз-два,
Вже закінчилася гра. Зменшуючи поступово темп ходьби, діти зупиняються, і всі разом кладуть шнур на підлогу і розбігаються по майданчику.
«КВАЧ»
Діти стоять у різних кінцях майданчика. Одну дитину обирають «квачем», їй дають кольорову стрічку, і вона стає посередині майданчика. Як тільки вихователь промовить: «Лови!» — всі діти розбігаються, а «квач» намагається наздогнати будь-кого й доторкнутися до нього рукою. Той, до кого доторкнувся «квач», відходить в сторону. Гра закінчується, коли квач» зловить 3—4 дітей. Потім вихователь призначає «квачем» найспритнішу дитину, яку не зловили.
Вихователь стежить, щоб «квач» довго не ганявся за однією дитиною, якщо «квач» довго не може нікого зловити, вихователь вибирає іншу дитину.
«ШПАКИ»
На одному боці майданчика накреслені кола діаметром І м і «шпаківні». Всі діти — «шпаки» і кількість їх непарна, а до «шпаківні, можуть залітати тільки двоє «шпаків». Якщо кількість дітей у групі парна, то у грі може взяти участь вихователь. Після слів вихователя: «Шпаки летять!» — діти, наслідуючи політ шпаків, бігають по майданчику у різни напрямках якнайдалі від «шпаківень». Після слів: «Шпаки прилетіли!» діти швидко біжать до «шпаківень». Вважається, що дитина, яка спізнилася зайняти місце у «шпаківні», програла.
«ХТО ШВИДШЕ ДО ПРАПОРЦЯ»
На одному боці майданчика на стільчиках сидять діти перед накресленою лінією. На лінію виходять 3—4 дітей і встають навпроти стільців з прапорцями, що на протилежному боці майданчика. На шляху до прапорців вставлені дуги для підлізання. За сигналом вихователя діти біжать до дуг, підлазять під них, продовжують бігти до прапорців, далі беруть їх і підкикають догори, а потім кладуть на місце. Вихователь відзначає, хто першим підняв прапорець.
Потім діти повертаються на свої місця, а до лінії виходить наступна група дітей.
«КІЛЬЦЕКИД»
Палицю довжиною 50—70см встромляють у землю або закріплюють на підставці. З відстані 4—6 кроків діти по черзі намагаються накинути в неї кільця (діаметром 15—20 см). Кільце треба кидати однією рукою. Діти змагаються між собою, кожний з них кидає по 4-6 кілець, Виграє той, хто накине на палицю більше кілець. Відстань до палиці можна поступово збільшувати. Іноді гру проводять як змагання між командами.
«НЕ ДАВАЙ М'ЯЧ»
Обирається один гравець, що буде водити, інші діти стають на відстані розведених у сторони рук. Перед їхніми носками проводена лінія. Ті, що стоять у колі, отримують м'яч, перекидають його у повітрі перекочують по землі таким чином, щоб той, хто водить (він знаходиться усередині кола), не зміг до нього доторкнутися. Якщо м'яч вилітає за мені кола, тоді гравці якомога швидше повинні його повернути у коло. Той, хто водить, може торкатися м'яча у різні моменти: коли м'яч знаходиться в руках у гравця, коли летить або котиться по землі, а також коли вилітає за межі кола. Якщо це гравцеві вдається, то на його місце виходить тої після кидка якого м'яч було «втрачено». Гра продовжується встановленій час, після чого вихователь повинен відзначити дітей, які жодного разу не водили (перше призначення вихователем за таке не вважається).
«ПІДКИНЬ І ЗЛОВИ»
Дитина підкидає м'яч вгору і ловить його, а вихователь лічить, скільки разів це їй вдалося зробити поспіль. Починати цю гру можна з таких підготовчих вправ: підкинувши м'яч вгору, дочекатися, поки він вдариться об підлогу або землю, а потім вже спіймати його; вдарити м'ячем об підлогу і спіймати його.
"СЕРСО"
До вміння грати у серсо треба підводити дітей поступово. Спочатку | слід навчити дітей підкидати кільця вгору і ловити їх на свою руку, потім, підкинувши кільце вгору, ловити його на палку (однією рукою дитина підкидає кільце вгору, а іншою ловить на палку). Після цього переходять до парних рухів, коли двоє дітей встають один навпроти одного на невеликій відстані (2-Зм). Один з них кидає убік іншого кільця, а той ловить їх спочатку на руку, а згодом на палку.
Розділившись на пари, діти встають один навпроти одного на відстані З—4м. За домовленістю водного з них в руках палка, а в іншого — палка з декількома кільцями (спочатку двома, пізніше — 3-4). Останній надіває на кінчик палки кільця і пускає їх по одному убік свого партнера, який ловить кільця на свою палку. Коли всі кільця кинуті, підбиваються підсумки щодо кількості зловлених кілець, після чого діти міняються ролями. Виграє той, хто піймає більшу кількість кілець.
«ЦІЛЬСЯ КРАЩЕ»
Діти невеликою групою у 8—10 чоловік стають у коло, намальоване крейдою, у кожної дитини м'яч або мішечок з піском. У центрі стоїть корзина на відстані 2м від дітей. За сигналом вихователя діти кидають предмети у корзину однією рукою знизу. Після того, як всі діти кинуть предмети, вони підходять до корзини, забирають по одному предмету повернувшись на місце, повторюють вправу іншою рукою.
«ХТО КРАЩЕ СТРИБНЕ»
Діти розташовуються на майданчику достатньо широко, щоб не заважати одне одному. Вихователь пропонує послідовно виконувати види стрибків, які б імітували рухи різних тварин, наприклад, стриб «як жабка» (у присіді, спираючись руками на підлогу), «як зайчик» та часті підстрибування вгору на обох ногах з просуванням вперед кенгуру» (послідовні стрибки на обох ногах у довжину), «як козенята у чергуванні зі стрибками, відштовхуючись однією ногою) тощо, кожного виду стрибків вихователь відмічає дітей, які найкраще виконують вправу.
«ВУДОЧКА»
Діти розташовуються у коло, а посередині стає ведучий, який тримає гумову мотузку або скакалку за один кінець. Після сигналу вихователя він починає крутити її навколо себе в один бік на висоті не вище коліна. При цьому не слід дуже швидко й сильно крутити «вудочку». Ті з дітей, до кого доторкнеться мотузка, вважаються «пійманими» і виходять з кола. Так гра ходить, доки не залишиться одна дитина, яка й стає переможцем.
«НЕ БОЮСЬ»
Поміж учасників гри обирають того, хто водить,— «мороза». Інші діти стають у коло і промовляють: «Не боюсь я холоду, не боюсь морозу». При цьому вони підстрибують на місці на обох ногах або перестрибують з ноги на ногу (за домовленістю), розводять руки в сторони та знову підстрибують кладуть їх навхрест. «Мороз» усередині кола намагається доторкнутися тих, у кого руки витягнуті в сторони. До кого «мороз» доторкнеться, той стоїть нерухомо й не бере активної участі у грі. Гра закінчується тоді, коли зловлено 2—3 дітей.
«НЕ ЗАЛИШАЙСЯ НА ПІДЛОЗІ»
Діти розташовуються у різних місцях кімнати біля розставлених заздалегідь підвищень (лави, дошки на підвищенні, парканчики, стільці тощо).
Після раптових слів вихователя: Лови!» — «квач» починає ловити тих дітей, які не встигли стати на будь-яке підвищення над підлогою. Після декілька повторень гри «квач» передає юначку іншій дитині, і гра повторюється. Вихователь стежить, щоб діти ходили і не бігали близько біля підвищення та зістрибували з нього тільки-на бидві ноги, м'яко, на носки.
«БЕРЕЖИ ПРЕДМЕТ»
Діти стоять у колі, ноги злегка розставлені в сторони, руки за спиною. Біля ніг кожного — кубик або будь-який інший невеликий предмет. Всередині кола стоїть ведучий, він переходить з одного місця на інше «намагається захопити будь-який кубик. Діти присідають, захищаючи свої кубики руками. Коли ведучому вдається взяти кубик у 2—3 дітей, призначається новий ведучий, і гра повторюється. Діти, у яких не стало кубика, роблять крок назад із кола і стоять так до кінця гри. Підходити до одного того ж кубика кілька разів ведучому не можна.
«ВІДГАДАЙ, ЧИЙ ГОЛОСОК»
Діти стоять у колі, одна дитина сидить усередині кола, заплющує очі відгадує голос. Вихователь, не називаючи імені дитини, вказує на будь-кого з тих, що стоять уколі. Далі діти йдуть по колу, взявшись заруки, промовляють:
Ми зібралися разом
Й повернемося кругом.
А як скажем — скок, скок, скок,
Відгадай, чий голосок.
Та дитина, на яку вказував вихователь, голосно називає ім'я дитини, що сидить усередині кола. Якщо гравець відгадав, хто його назвав, він розплющує очі, і діти міняються ролями. Якщо спроба видалася невдала, вихователь пропонує ще раз послухати і спробувати, не розплющуючи очей, або призначає іншу дитину. При цьому всі інші діти повинні зберігати цілковиту тишу доти, поки не вгадають ім'я.
«ГОРЮДУБ»
Усі учасники гри стають по двоє — пара за парою. Один — «горюдуб» —грає попереду віддаль і співає:
Горю, горю, палаю,
Кого схочу,спіймаю.
Раз, два, три! Біжи!
Перша пара біжить до «горюдуба» і, розірвавши руки, намагається оббігти його з двох боків і знов з'єднатися. Якщо «горюдуб» когось спіймає, то стає з ним позад усіх, а хто залишився без пари, стає «горюдубом».
«ЗАБОРОНЕНИЙ РУХ»
Діти стають обличчям до ведучого. Під музику з початком кожного такту вони повторюють рухи, які показує ведучий. Потім вибирається рух, який не можна буде виконувати. Той, хто повторить заборонений рух виходить із гри. Замість показу руху можна називати вголос цифри. Учасники гри повторюють хором всі цифри, крім однієї, забороненої, наприклад, цифри п'ять. Коли діти її почують, вони повинні будуть плеснути у долоні (або покрутитися на місці).
«ПІЖМУРКИ»
Всі діти сидять по колу на відстані витягнутих в сторони рук. В середину кола виходять двоє дітей: одній дитині зав'язують очі («піжмурка іншій дають дзвіночок у руки. Дитина з дзвіночком біжить, «піжмурка ловить на дзвіночок. Дитину з дзвіночком можна час від часу запитати «Де ти?» Вона зупиняється і відповідає: «Я тут». Коли «піжмурка» зловить і впізнає дитину із дзвіночком (за одягом, волоссям, на дотик), гра повторюється з іншою «піжмуркою».
Гру можна проводити без дзвіночка. Дитина, яка тікає, час від часу плеще в долоні.
«ДОВГОНОСИЙ ЖУРАВЕЛЬ»
Посередині майданчика крейдою малюють коло діаметром 4-6 кроків «гніздо»), в якому знаходиться «журавель». Він стоїть на одній нозі, другу зігнув під себе, одна рука відведена вбік, а другою тримається за ніс, діти, взявшись за руки, ходять навколо «гнізда» і співають:
Заходився журавель, журавель
До бабиних конопель, конопель.
Сякий-такий журавель,
Сякий-такий довгоносий,
Сякий-такий довгоносий,
Сякий-такий виступає,
Конопельки все щипає.
Оце ж тобі, журавель, журавель,
Не літай до конопель, конопель,
Сякий-такий журавель,
Сякий-такий довгоносий,
Сякий-такий довгоносий,
Сякий-такий виступає,
Конопельки все щипає.
Щоб ти більше не літав, не літав,
Конопельки не щипав, не щипав.
Сякий-такий довгоносий,
Сякий-такий довгоносий,
Сякий-такий виступає,
Конопельки все щипає.
У процесі співу і руху діти зупиняються й виконують різні вправи.
«ХОДИТЬ ГАРБУЗ ПО ГОРОДУ...»
За загальною згодою діти між собою розподіляють ролі гарбуз чотирьох огірочків, чотирьох буряків, квасолі, бараболі, морквиці стають у коло, беруться за руки, ходять і співають. «Гарбуз» йде на середину, пританцьовує,,похитуючись, і співає:
Ходить гарбуз по городу питається свого роду:
-Ой, чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?
Про кого з овочів у подальших строфах пісні йдеться, до того підходить гарбуз» і виводить його на середину, береться з ним за руки і танцює:
Обізвалась жовта диня, гарбузова господиня:
Іще живі та здорові всі родичі гарбузові! Обізвались огірочки, гарбузові сини й дочки:
Іще живі та здорові всі родичі гарбузові! Обізвалася морквиця, гарбузовая сестриця:
Іще живі та здорові всі родичі гарбузові! Обізвались буряки, гарбузові свояки:
Іще живі та здорові всі родичі гарбузові! Обізвалась бараболя, а за нею і квасоля:
Іще живі та здорові всі родичі гарбузові! Обізвався старий біб:
Я іздержав увесь рід,
Іще живі та здорові всі родичі гарбузові!
Ой, ти гарбуз, ти перистий, із чим тебе будем їсти?
—Миску пшона, кусок сала — от до мене вся приправа!
Різні «овочі» виконують свої рухи по-різному: «огірочки» йдуть зігнувшись убік; «буряки» йдуть присідом; «бараболя» виступає, пригнувшись; «квасоля» бігає і стрибає вільно; «морквиця» стрибає на з'єднаних ногах; «біб» виходить поважно. Наприкінці всі обступають «гарбуза» та диню», які весело танцюють. Цікавість гри полягає у відтворенні означених рухів, імпровізації, комічному промовлянні слів, веселому пританцьовуванні в такт музики.
«ЧИЙ ВІНОК КРАЩИЙ»
Діти поділені на дві рівні групи, кожна з них утворює коло. На слова-пісню вихователя:
Візьмемось за руки,
Підемо на луки, Там сплетемо віночок,
Станемо в таночок,—
беруться за руки і йдуть по колу вліво. На останні слова зупинися, підводить руки вгору. Вихователь в цей час продовжує: Чий найкращий вінок, Той і піде у танок.
"ПРЯТКИ-СХОВАНКИ"
У цю гру буде цікаво грати всім, навіть дорослим дітям. Зверніть увагу на найменших гравців. Коли почнеться гра, Ви можете показати їм, як потрібно ховатися. Тоді малята зрозуміють правила гри і надалі вже будуть грати самі. Спочатку нехай ховаються діти молодшого віку. А потім старші та молодші діти міняються ролями: хто ховається, а хто шукає. Діти 5 – 6 років у такій грі вчаться бути не тільки спритними і спостережливими, але й терплячими, уважними та великодушне ними до малюків. Звичайно, доросла дитина помітить малюка, що ніяково сховався за шафу. Тільки нехай знайде його не відразу, а пограється з карапузом: «Агов, де ж Мишко?», «Куди ж він сховався?»
"ПОТАНЦЮЄМО, ЯК КАЧЕНЯТА"
Танці з повторенням певних рухів люблять всі діти. Приготуйте яскраву кепочку, яку буде надягати той, хто показує рухи. Увімкніть дітям пісеньку «Танець каченят» і для початку покажіть під музику послідовність рухів самі. Тепер оберіть дитину, яка найкраще повторювала рухи за Вами. Одягніть на неї кепочку, щоб діти бачили, кого їм потрібно наслідувати. Нехай тепер після кожного куплета ведучі змінюватимуться. Мине певний час, і ведучим зможе бути навіть наймолодший танцюрист.
"ПОГРАЄМОСЬ У КАНАТОХІДЦІВ"
Добре, якщо діти вже були в цирку і бачили, як артисти ходять по канату. Запропонуйте дітям улаштувати справжню циркову виставу вдома.
Для цієї гри Вам знадобиться досить товста мотузка. Розкладіть п на підлозі так, щоб вийшло побільше перехресть, петель і вигинів. Нехай діти ходять уздовж мотузки босоніж, обережно, намагаючись на неї не наступити, Для доросліших учасників завдання можна ускладнити, запропонувавши перестрибувати через канат на одній нозі, йти із зав'язаними очима або рухатися якомога швидше.
"ВЕЛИКА ПЛУТАНИНА"
Ведучого можна обрати за допомогою лічилки. А тепер правила гри: ведучий вимовляє вголос «Вухо!», і повинен при цьому взятися за вухо Вимовляючи: «Ніс! – за ніс. «Рука!» – береться за руку. Решта дітей повторює його дії. Через певний час ведучий починає заплутувати Гравців, «помилятися». Він називає одну частину тіла, а показує на іншу: наприклад, говорить: «Ніс!», а береться за вухо. Завдання гравців – не заплутатися і показувати ту частину тіла, про яку йдеться. 3 роллю ведучого цілком упорається малюк будь-якого віку. Така гра прекрасно розвиває увагу і швидкість реакції.
"У ЦІЛКОВИТІЙ ТЕМРЯВІ"
Насправді ніякої темряви не буде. Просто Ви приготуєте заздалегідь декілька шарфиків або хусток, щоб зав'язати дітям очі. Для цієї гри візьміть будь-який набір кубиків. Грати в неї найкраще на підлозі, на килимку. Поставте перед дітьми коробки з кубиками, зав'яжіть дітям очі та запропонуйте кожному побудувати свою вежу з кубиків. А одній дитині очі не зав'язуйте. 1ї завдання – рахувати. скільки кубиків вдалося поставити до топі моменту, як вежа повалилася. У кого ж буде найвищий будинок? Відмінне тренування координації рухів дітям забезпечене.
"ДІСТАНЬ КАМІНЧИК"
Для цієї гри Вам потрібна мотузка довжиою близько 2 метрів і два невеликих камінчики. Дві дитини беруться за кінці мотузки і розходяться в сторони, наятгнувши її. Щоб дітям було зручніше, можно заздалегідь зав’язати на кінцях мотузки вузли або петлі, тоді дітям зручніше буде триматися. На однаковій відстані від гравців кладуть камінчики. За сигналом свистка діти намагаються перетігнути супротивника і дістати свій камінчик. Виграв той, кому це вдалося.
"НЕ УПУСТИ!"
Ця цікава гра розвиває швидкість і спритність.
Запропонуйте дітям донести, наприклад, тенісну кульку в столовій ложці, або грудочку пухнатої вати (теж у ложці). Для дітей старшого віку можна запропонувати складніші умови: донести м'ячик або книгу на голові, іти та обертати обруч на талії, пройтися із сірниковими коробками на плечах, із пірамідкою з декількох кубиків на долоні тощо.
"ВЕСЕЛИЙ ДЗВІНОЧОК"
На невисоку гілку повісьте дзвінкий дзвіночок і дайте дітям м'ячик. Нехай підкидають його по черзі так, щоб м'ячик зачепив дзвіночок. Якщо діти легко можуть впоратися із завданням, дзвіночок можна перевісити вище.
"ХТО ШВИДШЕ НАМОТАЄ"
Приготуйте мотузку довжиною приблизно 6 м. Її кінці прив'яжіть до двох круглих ціпків. На них у грі буде намотуватися мотузка. Відзначте середину мотузки. Гравці встають по різні сторони мотузки, беруть її кінці в руки і за командою починають змотувати мотузку. Виграє той, хто перший домотав до середини.
"КЛАСНІ КЛАСИКИ"
Виявляється, наші давні улюблені «класики» можуть бути найрізноманітнішими. Діти на прогулянці охоче в них пограють. Приготуйте «біту», за допомогою якої діти будуть грати. Намалювати «класики» можна декількома способами. Та дитина, яка починає гру першою, повинна стати на відстані 1 метра від «класиків» iз «биткою» в руці. Потім вона кидає «битку» на поле № 1 і стрибає туди на одній ніжці, намагаючись одночасно носком сандалів перекинути «битку» в клас № 2. 1 так далі. Якщо «битка» раптом вилетить за поле або опиниться на рисці, починає грати наступний гравець. Поле № 13 або поле з написом «Перестрибни» пропускаються. У поле «Домівка» можна стрибнути, щоб кілька секунд перепочити. Гравці повинні пройти всі клітинки п'ять разів підряд і визначити переможця.
«ВЛУЧ У ЦІЛЬ»
На паркані або «глухій» стіні будинку потрібно намалювати коло. Діти стають за кілька кроків від нього і намагаються сніжками влучити в ціль.
«ХТО НАЙВЛУЧНІШЕ КИДАЄ?»
За 10 кроків від кола шикуються усі гравці. Вони по черзі кидають сніжки в коло. Той, хто влучив, відходить від кола ще на два кроки. Хто не влучив, залишається на місці до того часу, доки найвправні-ший не відійде від кола на 20-30 кроків.
«СНІГОВИЙ БАСКЕТБОЛ»
Звичайний кошик закріплюється на висоті 2 метрів. Ставши півколом за кілька кроків від нього, діти по черзі кидають сніжки у кошик. Хто влучив у кошик, має право на додатковий кидок.
«У СНІЖКИ НА САНЧАТАХ»
Потрібно зліпити на пагорбі снігову бабу. З'їжджаючи з гірки на санчатах, діти намагаються на ходу влучити в неї сніжком.
ЛІТНІ ВИТІВКИ
ЩО ТАКЕ ЛІТО?
Що таке літо? Літо це зовсім не три календарних місяці — червень, липень і серпень. Це, насправді, вся тепла пора року. Тоді можна проводити найбільше різноманітних ігор на вулиці.
Обираємо набір для пісочниці: лопатки-совочки, формочки, відра, сито, грабельки, лійка, млин, самоскиди-вантажівки. Лопаток повинно бути декілька: маленьким совочком дитині буде зручно насипати пісок у формочки і відра; більшими лопатками з довгою ручкою зручно насипати пісок у кузов самоскида, копати великі ями і насипати гори з піску.
Формочки повинні бути найрізноманітнішими: фігурки тварин, фрукти-овочі, кондитерські вироби, літаки-машинки, різні геометричні форми, стаканчики, що зменшуються за розміром. Із побудованими пасочками можна розігрувати прості ігрові сюжети.
Уміння виготовляти піскові формочки вимагає від дитини акуратності і точності дій. Це відмінна вправа для тренування дрібної моторики. Немає нічого страшного в тому, що малюка спочатку не може виліпити рівні фігурки. Допоможіть дітям на першому етапі, покажіть, як потрібно швидко перевертати формочку, стукати по ній лопаткою.
Млин для піску — дуже цікава іграшка. Пісок вміщується в отвір зверху, а потім пересипається по двох обертових коліщатах. Діти дуже люблять спостерігати за переміщенням піску. Млин, а так само й сито, можна використати для гри в кухаря. Дуже цікаво просівати пісок, відокремлюючи камінчики, палички, листочки.
Машинки-вантажівки, на які можна завантажувати пісок і камінчики, повинні бути міцними, з великим кузовом. Добре, якщо кузов у машини буде підніматися, тоді діти із зідоволенням спостерігатимуть за тим, як висипається пісок. До машини можна прив'язати мотузочку. Дітей молодшого віку (1 – 2 роки) це стимулює до ходьби.
М'ячик — незамінна іграшка для прогулянки. Катати, кидати, відбивати, закидати, влучати – от скільки різноманітних дій можна виконувати з м'ячем. А ще ігри з м'ячем навчають дітей взаємодіяти один з одним. Для найменших знадобляться легкі надувні м'ячі діаметром 35 – 40 см. Спочатку діти вчаться відбивати м'ячик, кидати його двома ручками.
Для того, щоб ловити м'ячі різного діаметра, необхідно по-різному тримати руки. Поступово, коли діти навчаться спритно діяти з м'ячем, можна організовувати ігри з правилами («Викидайло», «Їстівне – неїстівне і т. д.), а також використовувати в грі м'ячі для різних видів спорту: футбольні, волейбольні, баскетбольні.
Коли асфальт сухий і чистий, для малят віком 1 – 2,5 роки можна брати на прогулянку іграшки-каталки. Вони бувають різними: у вигляді тварин абокомах,машин або просто яскравих кульок, що дзвонять, на паличці або мотузочці. Найцікавішими є іграшки-каталки, які під час руху здійснюють різноманітні дії: ведмежа стукає по барабані, метелик махає крильцями, стонога пересуває лапками, вертольотик обертає гвинтом тощо.
Коли дитина везе таку іграшку, вона вчиться координувати свої рухи і рух предмета. Малюк повинен синхронізувати рухи іграшки за швидкістю і напрямком зі своїми діями. Крім того, дитина починає розрізняти предмети, які котяться і не котяться — ті, які не котяться, необхідно волочити за собою), котяться швидко або повільно, звучать під час руху самі, або ці звуки потрібно зображувати.
ОСІННЯ ПОРА
Навіть погана погода не є приводом для поганого настрою. Восени можна, як і влітку, гратнся в пісочниці, поки на вулиці тепло.
А ще саме восени можна збирати багато чого цікавогоі Захопіть на прогулянку відро і зберіть у нього жолуді, шишки або каштани. Коли Ви принесете цей урожай додому, малюк зможе з ними гратися, рахувати або розкладати в різні коробочки.
Яскраве осіннє листя можна збирати в букети, робити з них гербарій, а потім перетворювати засушені листочки на прекрасні аплікації. Природний матеріал діти із задоволенням використовують в ігах як предмети-замінники: шишки або фігурки з каштаів перетворюються на казкових героїв, листочки – на білетики, ковдрочку для ляльки, гроші в магазині.
БУВ ДОЩИК?
Не забороняйте дітям бігати по калюжах. Дощовик, парасольки і гумові чоботи - от і готовий дійсний гідрокостюм. У калюжах можна розглядати своє відвиття або хмари, що в небі.
МИЄМО ІГРАШКИ
Іграшки, з якими малюк ходить на прогулянку, обов’язково потрібно вимити. коли Ви повернетеся додому. Поступово привчайте дитину до того, що вона сама повинна мити свої іграшки і складати їх на місце. Це гарна вправа для розвитку самоорганізації малюка. Для вуличних іграшок потрібен спеціальний ящик у коридорі. Часто діти люблять приносити з вулиці щіпки, листя, гарні камінчики. Не забороняйте їм це робити зі словами: „Викинь цю гидоту!” Такі „іграшки” допомогають розвитку дитячої фантззії.
ЗИМОВІ ЗАБАВИ
Малятам для прогулянок узимку потрібні лопатки, формочки для пасочок, відра. Тільки для снігу, на відміну від піску, потрібні лопатки більшої місткості з бічними бортиками і без них. Ручка не повинна бути тонкою або занадто довгою, щоб у рукавицях і комбінезоні зручно було копати; добре, якщо вона не буде сковзати.
Відро і формочки для снігу повинні бути більшими за розміром, ніж для піску. Для малят буде цікаво грати набором із відер різного розміру, які вставляються одне в одне; їх зручно носити і перевертати двома руками.
Пасочки з мокрого снігу добре тримають форму. Фігурки, які вийдуть, можна розфарбовувати фарбами, як заманеться. Тільки не забудьте захопити із собою фарби в баночках, губки або широкі пензлики.
Сніг – чудовий матеріал для експериментів і спостережень. Наберіть із дитиною відро снігу і принесіть його додому. Звичайно ж, сніг поступово розтане. А малюк побачить своїми очима, як тепло перетворює сніг на воду. Не поспішайте цю воду виливати. Просто візьміть це відро із собою на вулицю наступного дня якщо погода буде морозною). Вода перетвориться на лід до кінця прогулянки, що здивує Вашу дитину. За бажанням можете провести експеримент із випаровуванням цієї води: вдома кілька днів відзначайте рівень рідини, що залишилася.
Узимку з неба падають гарні сніжинки. Діти люблять ловити їх і розглядати на долоньці. Ідучи на прогулянку, поклад1ть до кишені лупу. Крізь неї малятам буде цікаво розглядати візерунки та вигадливі форми сніжинок, спостерігати, як вони тануть на теплій долоні
Якщо, на радість дітям, на вулиці випав сніжок, самий час кататися з гірки. Робити це можна не тільки на санках, але й на щільних аркушах картону, тазиках і спеціальних «льодянках». Таке приладдя для катання з гірок стануть у нагоді для дітей старше 4 років. Найзручнішими і найбезпечнішими для малят є пластмасові приладдя, у вигляді плоского яблука з однією ручкою або невеликого «блюда» трикутної форми із заглибленням. Після 6 років дитина цілком упорається із великою круглою металевою «льодянкою» (діаметром біля метра). Металева тарілка під час спуску з гірки може розвинути більшу швидкість і обертається під час руху. Для того, щоб утриматися на ній, від дитини потрібна спритність і відмінна координація рухів.
Дівчатка обожнюють брати із собою на прогулянку улюблених ляльок у будь-яку пору року. Добре, якщо лялька буде одягнута по погоді та у неї будуть свої невеликі санки. Дитині буде цікавим катати свою улюбленицю. Це чудова можливість не переривати сюжетну гру, а перенес
